Елеонора Яківна Гальперіна (Нора Галь) — радянська перекладачка з англійської та французької, літературний критик і теоретик перекладу, редактор. Народилася 27 квітня 1912 року в Одесі. На межі 1950-х і 1960-х років стала відома завдяки перекладам «Маленького принца» Сент-Екзюпері, «Стороннього» Камю та низки оповідань із творів світової фантастики.
У 1972 році вийшла книга Нори Галь «Слово живе і мертве». Її основу склали приклади невдалих і помилкових мовних та стилістичних рішень перекладачів, авторів і редакторів, супроводжені коротким аналізом і пропозиціями більш вдалих замін. У книзі багато уваги приділено повсякденному мовленню, до того ж вона адресована не лише фахівцям.
Нора Галь померла 23 липня 1991 року після важкої хвороби. Її пам’ять увічнена в космосі: у липні 1995 року на малу планету з поясу астероїдів присвоєно ім’я Норагаль.
До цього збірника увійшли обрані оповідання в перекладі Н. Галь.
Едгар Аллан По «У смерті життя»
Френсіс Брет Гарт
«Старенька Джонсон»
«Сара Волкер»
«Гірський меркурій»
Артур Конан Дойл «Історія мешканки під вуаллю»
О. Генрі
«Цінитель і п’єска»
«Жертва невпопад»
«Горобці на Медісон-сквері»
«Блукання без пам’яті»
Теодор Драйзер «Золотий міраж»
Джек Лондон «Перли Парлея»
Шервуд Андерсон «І ще сестра-смерть»
Кетрін Менсфілд «Подорож»
Релізи аудіокниг циклу «Класика зарубіжного оповідання» видавництва СОЮЗ на трекері