Історія Росії з найдавніших часів. Томи 5, 6

51 год. 27 хв.

Мова російська

Автор Сергій Соловйов

Том 5. Великий князь московський Іван III Васильович і його час, 1462–1505 гг.

Том 5. Зміст

Зміст книги 3
Перший розділ
Глава 01. Великий Новгород
Значення Івана III і характер його.— Стан Великого Новгорода.— Литовська сторона.— Борецкі.— Зіткнення з великим князем.— Обережна поведінка великого князя та митрополита.— Обрання владики.— Вічова усобиця.— Договір із Казимиром литовським.— Війна Новгорода з Москвою.— Мир за старовиною.— Посвячення владики Феофіла.— Новгородське безнаряддя; скривджені звертаються до суду великокняжого.— Мирний приїзд Івана до Новгорода для управління. Суд.— Скривджені їдуть до Москви.— Державець і господар.— Іван хоче бути державцем у Новгороді.— Нова війна.— Прирівнювання Новгорода до Москви.— Рухи в Новгороді на користь старовини.— Страти й переселення.— Приєднання В’ятки.— Сварки псковичів із намісниками великокняжими.— Московський великий князь розпоряджається в Рязані.— Приєднання Твері до Москви; остаточне приєднання Ярославля і Ростова.
Глава 02. Софія Палеолог
Приєднання уділу Верейського до Москви.— Ставлення Івана III до рідних братів.— Другий шлюб Івана із Софією Палеолог.— Значення Софії.— Боротьба між сином і онуком Івановими.— Доля головних вельмож.
Глава 03. Схід
Підкорення Казані.— Завоювання Пермі.— Югорські князі сплачують данину Москві; затвердження руських на Печорі; перехід за Уральські гори.— Нашестя хана Золотої Орди Ахмата.— Поведінка Івана під час другого нашестя Ахмата.— Послання до нього Васіана, архієпископа Ростовського.— Відступ Ахмата від Угри.— Загибель Ахмата в степах.— Кримська орда.— Союз Івана з кримським ханом Менглі-Гіреєм; кримці дорушують Золоту Орду.— Перші стосунки Росії з Туреччиною.— Зносини з тюменцями, ногаями, Хоросаном і Грузією.
Глава 04. Литва
Вигідне становище московського великого князя щодо литовського князя.— Ворожість Казимира литовського до Івана.— Іван у союзі з кримським ханом проти Литви.— Перехід дрібних прикордонних князів із литовського підданства в московське.— Смерть короля Казимира.— Наступальний рух з боку Москви на Литву.— Свата́ння сина Казимирового, великого князя Олександра, до Олени, дочки Іванової.— Мир і шлюб.— Неприємності з приводу Олени.— Перехід князів Бельського, Чернігівського й Северського від Олександра до Івана.— Відновлення війни.— Перемоги руських при Ведроші й під Мстиславлем.— Олександр шукає миру.— Посередництво короля угорського.— Перемир’я.— Зносини Олени з батьком.— Війни з лівонськими німцями.— Війна зі шведами в союзі з Данією.— Зносини з австрійським двором, з Венецією.
Глава 05. Внутрішній стан російського суспільства за часів Івана III
Смерть і заповіт Івана III.— Договір синів Іванових за життя батька.— Титул Івана III.— Форми звернень вельмож і служилих людей до великого князя.— Печатки.— Великокняжеська скарбниця.— Багатство удільних князів.— Великокняжеські доходи.— Спосіб життя великого князя.— Порівняльне становище великих князів московського й литовського.— Князі та бояри в Москві.— Хрестноцілуючі записи.— Нові придворні чини.— Двір великої княгині.— Багатство князів-бояр.— Годування.— Помістя.— Військо на Північному Сході й Південному Заході Росії.— Накази.— Міста Південно-Західної Росії.— Магдебурзьке право.— Зовнішній вигляд російського міста.— Пожежі.— Сільське населення.— День Юрія.— Сільське населення в литовських володіннях.— Бідствия.— Торгівля.— Мистецтва.— Пошти.— Церква.— Єресь жидівська.— Йосип Волoцький.— Заходи для поліпшення моральності духовенства.— Турботи про грамотність.— Богоугодне житіє в монастирях.— Повчання.— Матеріальний стан духовенства.— Питання: чи слід монастирям володіти населеними маєтностями? Зв’язок російської церкви з східною.— Стан православного духовенства в литовських володіннях.— Судебник Івана III та судебник Казимира литовського.— Народне право.— Суспільна моральність.— Література.

Другий розділ
Глава 01. Псков
Війна з Казанню.— Війна з Литвою.— Глинський.— Смерть короля Олександра.— Глинський озброюється проти наступника свого, Сигізмунда, й вступає на службу до московського великого князя.— Вічний мир між Василем і Сигізмундом.— Ворожнеча Василя з Кримом.— Лівонські справи.— Падіння Пскова.
Глава 02. Смоленськ
Відновлення війни з Литвою.— Взяття Смоленська.— Зрада Глинського.— Поразка руських при Орші.— Сигізмунд не користується перемогою.— Сигізмунд підбурює кримців до нападу на руські володіння.— Союз Василя з Альбрехтом Бранденбурзьким.— Посередництво імператора Максиміліана.— Посольство Герберштейна.— Союз Казані й Криму проти Москви.— Нашестя Магмет-Гірея.— Перемир’я з Литвою.— Війни з Казанню.— Зносини з Кримом, Швецією, ганзейськими містами, Данією, Римом, Туреччиною.— Приєднання Рязані, князівства Северського й уділу Волoцького.
Глава 03. Внутрішні справи
Відносини великого князя з братами.— Розлучення Василя та новий шлюб.— Хвороба й кончина Василя.— Характер покійного.— Його спосіб життя, сімейні стосунки.— Ставлення до вельмож.— Титул, доходи великих князів московського й литовського.— Звичаї московського двору.— Склад двору.— Військо.— Накази.— Грамоти за пожалуванням.— Вельможність і військо в Західній Росії.— Козаки.— Міста.— Сільське населення.— Властивості країни за іноземними описами.— Промисли.— Торгівля.— Мистецтва.— Церковні події.— Йосип Волoцький і Максим Грек.— Васіан Косий.— Побут монастирів.— Зносини зі східними церквами.— Стан західноруської церкви.— Законодавство.— Народне право.— Норови й звичаї.— Література.

Том 6. Від правління Василя III Івановича до смерті Івана IV Грозного, 1505–1584 гг.

Том 6. Зміст

Глава 01. Правління великої княгині Олени
Право Олени на правління.— Смути.— ув’язнення удільного князя Юрія.— тріумф Телепнєва-Оболенського й ув’язнення Глинського.— втеча вельмож до Литви.— втеча удільного князя Андрія із Стариці, приїзд його до Москви й ув’язнення.— литовська війна, переговори та перемир’я.— кримські справи.— інтриги Бельського в Константинополі.— втручання Гіреїв у казанські справи.— мирний договір зі Швецією та зносини з іншими державами.— спорудження міст; виклик поселенців з-за кордону.— заходи проти фальшивих і різаних грошей.— діти боярські, які живуть у Думі.— Онежська уставна грамота; грамота володимирським бобровникам.— Могутність Телепнєва-Оболенського.— смерть Олени.
Глава 02. Боярське правління
Характер князя Василя Шуйського.— загибель Телепнєва-Оболенського.— сварка Шуйського з Бельським і ув’язнення останнього; страта дяка Мішуріна.— Правління Івана Шуйського.— повалення митрополита Данила й возведення Йоасафа.— звільнення Івана Бельського; правління його й митрополита Йоасафа.— звільнення князя Володимира Андрійовича Старицького.— тріумф Шуйських.— загибель Бельського.— повалення митрополита Йоасафа й возведення Макарія.— правління Андрія Шуйського.— усунення улюбленця держави — Воронцова.— виховання Івана й формування його характеру.— загибель Андрія Шуйського.— опали.— прийняття царського титулу та одруження Івана з Анастасією Романівною.— пожежі в Москві.— звинувачення Глинських у чаклунстві; повстання народу проти них.— Сильвестр і Адашев.— скликання виборних і промова царя на Лобному місці.— значення боярського правління.— литовські, кримські й казанські справи за цього правління.— біди від ворогів зовнішніх і внутрішніх.— губні грамоти.— нове повідомлення про дітей боярських, що живуть у Думі.— втеча Петра Фрязина.
Глава 03. Казань, Астрахань, Лівонія
Невдалий похід на Казань 1550 року.— заснування Свияжська; підкорення сусідніх племен і самої Казані.— ненависть у Казані до царя Шиг-Алея, прислужника Москви.— прохання казанців дати їм за намісників боярина московського замість Шиг-Алея.— государ погоджується, але казанці не впускають до себе бояр.— похід під Казань 1552 року.— вторгнення кримського хана.— облога й взяття Казані.— повернення царя до Москви.— значення казанського здобуття.— боротьба з п’ятьма казанськими народами.— ставлення Москви до ногайців.— підкорення Астрахані.— ставлення до народів закавказьких.— боротьба з Кримом.— війна й мир зі Швецією.— Лівонська війна.— зносини зі Швецією, Данією й Литвою.— початок зносин з Англією.
Глава 04. Опричнина
Причини незадоволення між царем і Сильвестром.— хвороба Івана та поведінка деяких вельмож під час неї.— поїздка до Кирилового монастиря.— Максим Грек.— Васіан Топорков.— втеча князя Семена Ростовського.— розбір свідчень про усунення Сильвестра й Адашева.— страти.— моральне псування Івана.— заслання князів Курлятєва і Боратинського.— поручні записи.— втеча Курбського до Литви та його листування з Іваном.— враження, яке справив від’їзд Курбського на царя.— від’їзд Івана з Москви.— заснування опричнини.— митрополит Філіп.— загибель князя Володимира Андрійовича.— новгородські страти.— таємна змовницька справа.— духовний заповіт Івана 1572 року.— великий князь Симеон.
Глава 05. Полоцьк
Успіхи руських у Лівонії; її розпад.— думка Івана одружитися з сестрою польського короля.— взяття Полоцька.— переговори про мир з Литвою.— собор у Москві з приводу цих переговорів.— відновлення воєнних дій.— припинення через хворобу короля.— думка про обрання Івана йому за наступника.— цар робить датського принца Магнуса васальним королем Лівонії.— зносини зі Швецією.— невдалі дії Магнуса проти Ревеля.— важливість прибалтійських берегів для Росії за відгуками її ворогів.— кримські справи.— невдалий похід турецького війська на Астрахань.— нашестя кримського хана й спалення Москви.— повторне нашестя й відбиття його князем Воротинським.
Глава 06. Стефан Баторій
Стан Польщі й Литви за останнього Ягеллона.— смерть Сигізмунда-Августа й питання про обрання нового короля.— переговори з Іваном з цього приводу.— обрання Генріха Анжуйського.— його втеча з Польщі.— нові вибори.— обрання Стефана Баторія.— зносини Івана зі Швецією та війна в Естонії й Лівонії.— наступальний рух Баторія.— причини його успіхів.— взяття Баторієм Полоцька, Сокола та інших фортець; напад шведів з іншого боку.— другий похід Баторія.— переговори.— третій похід Баторія й облога Пскова.— єзуїт Поссевін.— перемир’я Запольське.— розмова царя з Поссевіном про віру.— перемир’я зі Швецією.— зносини з Англією про союз.— зносини з імператором і Данією.— повстання черемисів.
Глава 07. Строганови й Єрмак
Перші зносини з Сибір’ю.— крихкість її залежності від Москви.— перші відомості про Строганових.— Григорій Строганов отримує землі на Камі й будує містечка.— Строганови отримують право заводити поселення і за Уральськими горами.— посилення козацтва на Дону.— ворожі зіткнення його з державою.— козачий отаман Єрмак у Строганових і відправляється ними за Уральські гори.— царський гнів на Строганових за це.— успішні дії Єрмака в Сибіру.— він повідомляє про них Івана.— відправлення царських воєвод для прийняття сибірських міст у козаків.— передчасна стареча неміч Івана, її причини.— царські шлюби.— убивство сина.— хвороба й смерть Івана.— пояснення його характеру й діяльності.
Коментарі до томів 5 і 6

100%