Історія Росії з найдавніших часів. Томи 27, 28

38 год. 6 хв.

Мова російська

Автор Сергій Соловйов

Том 27. Правління імператриці Катерини II Олексіївни. 1766–1768

Том 27. Зміст

Глава 01. Продовження правління імператриці Катерини II Олексіївни. 1766 і перша половина 1767 року.
Заходи проти повільного виконання указів.— Заворушення в новій колегії Економії.— Повільне вирішення справ у Юстиц-колегії.— Справа Жукових, Щулепникової, Бестужева-Рюміна, кн. Григорія Шаховського.— Губернаторські розпорядження.— Хвилювання в Москві.— Губернатор і купці в Астрахані.— Брянські купці та генерал Медем.— Закінчення дубровинської справи в Орлі.— Норови на окраїнах.— Селянські втечі та обурення.— Бродяжництво й розбої.— Пригоди Каменьщикова.— Сибірські інородці.— Сибірський губернатор Чичерін і магістрат.— Приєднання Алеутських островів.— Церковні маєтки в Малоросії.— Вибір київського війта.— Спір запорожців з Воєнною колегією.— Слобідська губернія.— Опір лівонського лицарства в доставленні відомостей про хлібний урожай.— Ускладнення щодо німецьких колоністів.— Фінансові заходи.— Середньоазійська торгівля.— Утримання Московського університету.— Кінець «Наказу»; думки про нього, зібрані імператрицею.— Маніфест про комісію для складання проекту нового Уложення.— Переїзд двору в Москву.— Рух у прибалтійських областях і Малоросії щодо вибору депутатів у комісію.— Подорож Катерини.— Її відгук у Сенаті про цю подорож.— Продовження селянських хвилювань.— Секта серед однодворців.— Зміни в областях.— Діяльність новгородського губернатора Сіверса.— Приближення часу відкриття комісії.— Огляд «Наказу»— Зміни в ньому.
Глава 02. Продовження правління імператриці Катерини II Олексіївни.
Комісія про Уложення. 1767–1768 роки.
Глава 03. Продовження правління імператриці Катерини II Олексіївни. 1766, 1767, 1768 роки.
Боротьба з Польщею за дисидентів.— Розрив з Туреччиною.— Зносини з європейськими державами під час цих подій.
Доповнення до тому 27.

Том 28. Правління імператриці Катерини II Олексіївни. 1768–1772

Том 28. Зміст

Глава 01. Продовження правління імператриці Катерини II Олексіївни. Кінець 1768 і 1769 рік.
Щеплення віспи імператриці та спадкоємцю престолу; урочистості з цього приводу.— Повідомлення про розрив миру з турками; листи Катерини з цього приводу до Салтикова й І. Г. Чернишова.— Заснування Ради.— Підготовка до війни.— Призначення кн. А. М. Голіцина і гр. Рум’янцева головнокомандувачами двох чинних армій.— Пропозиція Орлова про експедицію в Середземне море.— Емісари до християнського населення Балканського півострова.— Прискорений набір.— Заснування асигнаційного банку.— Заснування ордена св. Георгія.— Напад кримських татар.— Дії Першої армії.— Відкликання кн. Голіцина й призначення Рум’янцева на його місце, а головнокомандувачем Другої армії — гр. П. І. Паніна.— Заволодіння Хотином і дунайськими князівствами.— Утвердження на берегах Азовського моря.— Будівництво кораблів там.— Допомога грузинським власникам.— Дії в Кубані.— Вістка про рух магометанського населення в Росії та заходи для його попередження.— Порта намагається схилити запорожців до зради.— План відволікання татар від Порти, складений у Петербурзі.— Морська експедиція до берегів Греції.— Гр. Олексію Орлову доручено керувати повстанням турецьких християн.— Звернення до них.— Відносини з Чорногорією.— Степан Малий.— Зносини з Венецією.— Перебування кн. Юрія Долгорукого в Чорногорії.— Сношення з Паолі. Переписка Катерини з Бельке й Вольтером щодо війни.— Відносини з Польщею; зміна Репніна Волконським.— Продовження союзу між Росією і Пруссією.— Намір Австрії зблизитися з Пруссією, щоб стримати Росію.— Зустріч імператора Йосифа з Фрідріхом II у Нейссі.— Відносини з Францією, Данією, Швецією та Англією.
Глава 02. Продовження правління імператриці Катерини II Олексіївни. 1770 рік.
Дії проти турок у дунайських князівствах.— Рухи генерала Штофельна.— Скарга Рум’янцева на нестачу військ; заохочувальний лист до нього від імператриці.— обурення Катерини на генерала Штофельна за спалення міст і сіл.— Пояснення Рум’янцева щодо Штофельна, стану Молдавії й Валахії та стану російського війська.— Рух Рум’янцева з Поділля до дунайських князівств.— Чума.— Смерть Штофельна.— Записка гр. Григорія Орлова про рух до Варни й Константинополя.— Обережність Рум’янцева та його переписка з імператрицею.— Перемоги Рум’янцева під Ларгою та Кагулом.— Урочистість у Петербурзі.— Облога й взяття Бендер гр. П. І. Паніним.— Його переговори з татарами щодо відновлення їхньої незалежності.— Ногайські орди відмовляються від турецького підданства.— Стан російського флоту, що пройшов у Середземне море.— Невдача Морейської експедиції.— Винищення турецького флоту під час Чесменської битви.— Захват Катерини.— Переписка Орлова з європейськими консулами в Смірні.— Подальші дії російського флоту.— Дивацтва на Кавказі; Тотлебен і Чоглоков.— Бажання миру в Петербурзі.— Політика Фрідріха II.— Питання про поділ Польщі.— Так званий проект Лінара.— Історія питання про поділ Польщі.— Йосиф II, Кауниц і Марія-Терезія.— Друга зустріч Фрідріха II з імператором Йосифом і Кауницем у Нейштадті.— Політичний катехізис.— Захоплення Австрією польських земель.— План Йосифа щодо Росії та Туреччини.— Лист Фрідріха до Катерини з пропозицією посередництва.— Усунення Росією посередництва й прийняття добрих послуг.— Російські умови миру.— Приїзд у Петербург принца Генріха прусського; враження, яке він справив тут.— Обурення Фрідріха через усунення Росією посередництва.— Розмови принца Генріха з Катериною, Панніним і Сальдерном; його листування з братом.— Лист Катерини до Фрідріха з повідомленням про мирні умови.— удавана жахливість прусського короля після прочитання цих умов.— Вісті з Польщі про плани поділу.— Розмова принца Генріха з імператрицею і гр. Чернишовим про австрійське захоплення.— Лист Генріха до брата, що той може безпечно зайняти у Польщі Вармійське єпископство.— Польські справи; допомога Франції конфедератам.— Міркування Дюмур’є про останні події.— Станіслав-Август піднімає голову; його листування з Катериною й розмови з кн. Волконським.— Спроби Волконського щодо реконфедерації; у Петербурзі не погоджуються на цей захід.— Відносини Росії зі Швецією, Данією та Англією.
Глава 03. Продовження правління імператриці Катерини II Олексіївни. 1771 рік.
Лист Фрідріха II до імператриці Катерини щодо мирних умов з Туреччиною.— Зауваження Катерини до цього листа.— План кампанії 1771 року.— Будівництво суден у дунайських князівствах.— Скарги Рум’янцева на незадовільний стан армії.— Дрібна війна на Дунаї.— Князь В. М. Долгоруков — начальник Другої армії замість графа П. І. Паніна.— Зносини з татарами.— Необхідність воєнних дій проти Криму.— Зайняття півострова російськими військами.— втеча хана Селім-Гірея.— Новий хан Сагіб-Гірей.— Визволення полонених християн.— Переговори з ханом щодо незалежності Криму та відступлення російських фортець.— Посольство до Петербурга ханового брата калги Шагін-Гірея та його поведінка тут.— Ставлення до ногайців, кабардинців і кумиків.— Закінчення Кавказької експедиції.— Гр. Алексій Орлов у Петербурзі.— Його заперечення проти набуття Росією острова в архіпелазі.— Протилежна думка адмірала Спірідова.— Орлов відводить іноземців від російської морської служби.— Дії флоту в 1771 році.— Відповідний лист Катерини Фрідріху II щодо мирних умов із Портою.— Погляди Фрідріха II на польську Пруссію.— Роль принца Генріха у поділі Польщі.— Від’їзд принца Генріха з Петербурга.— Наполегливі вимоги Фрідріха II щодо поділу Польщі.— Відносини Росії до цього питання.— Відносини Австрії до нього.— Розмова Фрідріха II з австрійським послом про поділ Польщі та мир Росії з Портою.— Зносини Росії з Австрією щодо турецького миру.— Справа про поділ Польщі в Імператорській раді.— Австрія відкидає російські мирні умови.— Заперечення Катерини на австрійські пояснення.— Думка Паніна про поступку Молдавії та Валахії.— Імператриця не погоджується з цією думкою.— тривожний стан імператора Йосифа.— Ставлення віденського двору до питання про поділ Польщі.— Тугутовський договір між Австрією та Туреччиною.— Переговори між Австрією та Пруссією.— Рішення Ради внаслідок ворожості Австрії.— Фрідріх вимагає, щоб Росія відмовилася від Молдавії та Валахії, і переконує, що прусська частка в Польщі має бути збільшена.— Встановлення прусським королем умов миру між Росією та Туреччиною.— Відновлення переговорів між Росією та Австрією.— Австрійські умови миру між Росією та Портою.— Росія поступається вимогам Фрідріха II й відмовляється від дунайських князівств.— Фрідріх поспішає з поділом Польщі.— Заміна російського посла у Варшаві кн. Волконським Сальдерном.— Дії останнього.— Відносини Росії зі Швецією, Данією та Англією.
Глава 04. Продовження правління імператриці Катерини II Олексіївни. 1772 рік.
Тривога щодо несприятливих відомостей з Відня.— Заходи на випадок нової війни.— Боротьба думок у Відні щодо придбань.— Австрія вирішує сприяти початку мирних переговорів між Росією та Туреччиною.— Призначення російських уповноважених на фокшанський конгрес.— Гр. Григорій Орлов і Обрезков.— Інструкція ім.— Відгук Катерини про Орлова.— Донесення Обрезкова про перебіг конгресу.— Розрив Фокшанського конгресу.— Новий конгрес у Бухаресті.— Несправедливі звинувачення Орлову.— Стан Першої армії.— Ускладнення в Криму.— Від’їзд Шагін-Гірея з Петербурга.— Думка Фрідріха II щодо кримських відносин.— Австрія виявляє бажання придбати турецькі області.— Росія погоджується на це.— Австрія змінює намір, бажаючи придбати й польські, й турецькі землі.— Кауниц відкидає потрійний союз між Росією, Австрією та Пруссією.— Австрія вимагає собі надто великої частки з польських володінь.— Рух Фрідріха II із цього приводу.— Улагодження справи щодо австрійської частки.— Стан справ у Польщі.— Останнє пояснення Сальдерна з польськими вельможами.— Відгуки Сальдерна про Бібікова.— Зміна у відносинах між Сальдерном і Панніним.— Преємник Сальдерна у Варшаві — барон Штакельберг.— Інструкція йому.— Оголошення про поділ.— Пояснення Штакельберга з королем.— Відносини Росії з Францією.— Шуазель і Егільон.— Пояснення російського повіреного у справах Хотинського з останнім.— Шведський переворот.— Заходи Росії з цього приводу.— Відносини прусського короля зі шведською революцією.— Пояснення Паніна з французьким повіреним у справах Дюраном.— Данська революція й ставлення до неї російського двору.— Зносини з Англією.— Загальний погляд на події описаного року.
Коментарі до 27 і 28 томів