Я потрапив у минуле й опинився на Русі в надзвичайно складний час. На дворі середина XII століття, князі воюють поміж собою, щедро сдабрюючи Землю-матінку руською кров’ю. Брат іде на брата на потіху й на втіху чужоземним ворогам.
Ні, негоже терзати Русь зсередини! Не дарма мене доля сюди закинула — мені й поряд тримати.
А що князі? Як кажуть: не хочуть — змусимо, не вміють — навчимо. Це стосується і степовиків, і германців. А ще Візантія живе у своїй швидкоплинній величі, поступаючись місцем молодим європейським хижакам. От тільки я — молодший воїн, і від народження мені 16 років. Чи вдасться зробити Руську Землю сильнішою, щоб вистояти перед усіма напастями? Якщо хотіти й робити — все вийде.