Чесне піонерське! Частина 4

1984 рік.

Знову.

Громадяни СРСР досі будують комунізм із азартом мисливців, які «дістають» дефіцитні товари. І вони не підозрюють про ті сумні повороти, що невдовзі чекатимуть і їх, і країну.

Мій батько, поки живий, викладає в школі. Мені в минулому виповнилося сім років. І він (не я) скоро піде в перший клас. Цей хлопчик не здогадується, що життя приготувало йому сюрпризи.

Тільки сюрпризи бувають різні.

Я сам — великий сюрприз. Для одних — приємний. А для інших моє повернення в 1984 рік не обіцяє нічого доброго.

Чи зміню я майбутнє, про яке пам’ятав? Адже мені нині лише десять. Я знову піонер і готуюся перейти в четвертий клас.

У Радянському Союзі в десятирічного хлопчика не так багато можливостей впливати на долі людей і всієї країни. Напевно, саме тому доля не лише дала мені «другий шанс», а й подарувала подарунок. Або нагородила мене прокляттям?

Я цим подарунком скористаюся. І зроблю його чужим прокляттям. Чесне піонерське!