Чесне піонерське! Частина 3

Рік 1984. Знову.

Громадяни СРСР усе ще будують комунізм, із азартом мисливців «дістають» дефіцитні товари. І вони не підозрюють про ті сумні повороти, що незабаром чекатимуть і на них, і на країну. Мій батько поки живе й викладає в школі. Мені минулому вже сім років. І він (не я) скоро піде в перший клас. Цей хлопчик не здогадується, що життя приготувало йому сюрпризи. Та сюрпризи бувають різні.

Я сам — великий сюрприз. Для одних — приємний. А для інших — моє повернення в 1984 рік не обіцяє нічого доброго.

Чи зміню я майбутнє, яке пам’ятав? Адже мені нинішньому всього десять років. Я знову піонер і готуюся перейти в четвертий клас. У Радянському Союзі у десятирічного хлопчика не так багато можливостей впливати на долі людей і всієї країни. Мабуть, саме тому доля не тільки дала мені «другий шанс», а й преподнесла подарунок.

Або вона нагородила мене прокляттям? Я цим подарунком скористаюся. І зроблю його чужим прокляттям.

Чесне піонерське!