Не ходи, дівчино, в темний ліс.
Не шукай зачарованого джерела, що відкрилося поміж коренів дерева полозова.
Не бери води. А якщо візьмеш — остерігайся: ця водиця не проста. Скотиться по лицю сльозами, що не пролилися, та змете те, що є страхом, що є болем, що є любов’ю — хай отрути їй рівня нема.
Бекшеєв і Зима вирушають до невеличкого села Зміївка. У околицях знаходять тіла молодих жінок, які померли від укусу гадюк. І ніби то не такі вже й часті подібні нещасні випадки, а гадюк навколо й справді вистачає, але щось змушує сумніватися. Хіба все так просто?