Жук у мурашнику

Спочатку повість писалася як опис пригод Максима Каммерера і голована Щекна на планеті Надія, але згодом сюжетну лінію було змінено, і Максима замінили на Лева Абалкіна.

Надворі 2178 рік. Минуло близько двадцяти років від подій, описаних у «Залюдненому острові», Максиму сорок п’ять років, він працює в КОМКОНі-2, його безпосереднім начальником є Рудольф «Мандрівник» Сікорські. Каммереру дано завдання: знайти прогресора Лева Абалкіна, який перебуває на Землі, але не зареєструвався після прибуття...

Одного разу на безіменній планеті в системі ЕН 9173 загоном Слідопитів на глибині понад 3 метри в скельній породі було знайдено якийсь саркофаг. Було встановлено, що він споживає енергію і збудований 40 тисяч років тому. Так званий «саркофаг» насправді є ембріональним сейфом. У сейфі містяться тринадцять запліднених яйцеклітин виду Homo sapiens, причому всі вони видаються життєздатними, хоча й перебувають у латентному стані. Було скликано екстрене засідання «Комісії з саркофага», куди були запрошені такі корифеї, як Леонід Горбовський, Август-Йоганн Бадер, Кирило Александров, Махіро Сінода, а також енергійний шістдесятидворічний Рудольф Сікорські.

На засіданні обговорювалося питання, що робити зі знахідкою. Варіантів було три: «Закрити саркофаг і залишити все як є. Спробувати ініціювати розвиток яйцеклітин і подивитися, що з цього вийде. Щоб уникнути майбутніх ускладнень — знищити знахідку».

Голова комісії Геннадій Комов отримує повідомлення від Слідопитів, що всі 13 яйцеклітин здійснили перший поділ. Відтоді питання про знищення інкубатора більше не порушувалося, єдиним важливим пунктом стало питання організації доль майбутніх 13 громадян планети Земля.

Одним із цих громадян і був Лев Абалкін...

По суті — це повість про долю людини, яка відстоює своє право на свободу і людяність.