Бажаючи покарати свавільного підлеглого — не лише того, хто з тріском провалив важливе завдання, а й ще й того, хто не вважає себе в цьому винним — керівництво Охранки відправляє старшого десятника Стайни на нове місце служби в саме глухе місце Імперії. І ніхто не здогадується, що віднині тиша та спокій на окремому остморському митному посту під загрозою. Бо сторожа, що мучиться від безділля, та без-непосида не можуть не сколихнути всю округу.
Одне добре: старший десятник Керридан Стайни про свій обов’язок не забуває. І служить чесно. Хоча, на думку біса, звідси й усі проблеми… Втім, рогатий благодійник не сумує: він завжди радий допомогти. Правда, виключно у суворій відповідності до найголовнішого бісячого правила: «Ненужне — даром, а необхідне лише за гроші!»