Чотири роки тому ми були нерозлучні. Я, Руслан і Слава. Я дружила з ними обома, хоча в глибині душі завжди знала: серце неспокійно б’ється лише за Руслана.
Одного моменту все змінилося, і ми зі Славою залишилися удвох. Руслан покинув нас і став тим, від кого всі радять триматися подалі.
А я не можу. Бо моє кохання не минуло. Воно перетворилося на інше почуття й осліпило мене.
Я не слухала, коли всі навколо твердили, що син кримінальника мені не пара. Я була наївною дурепою, доки він знову не кинув мене — власноруч знищивши. І залишив по собі лише дві смужки на тесті.