«Тохо, твою матір… Можеш спати з ким завгодно. Але про дівчат Чарушиних забудь».
«Навіщо ти мені це кажеш?» — я спалахую від емоцій. — «Сам знаю».
«Чара для нас як брат. Отже, й вони майже сестри. Розумієш? Маринка, матір твою, теж!»
«Знаю», — я вирубую знову. — «Я не збиратимуся її чіпати, ясно?»
Звісно, не збиратимуся. Ніколи не збирався. Але варто лише побачити її — і все моє благоразумя летить до чорта.
Особливо після того, як у нас із нею з’являється секрет. Один такий, який не стирається з пам’яті… один-єдиний секрет, котрий моїми стараннями ще й обросте тонною пороку.
❃❃❃❃❃
Історія Данила Шатохіна та Марини Чарушиної.
Друга частина: «Спалюючи заборони».