Вір мені

— Що ти тут робиш? — шелестить злякано. — Ти порушуєш договір!

— Ти порушила його першою, — різко відповідаю я.

— Так… Пробач…

— Пробач? — задихаюся від люті. — Ти, маму твою… знову перевернула мій світ! І тепер… Хочу тобі кое-що нагадати.

— Не треба… Не треба, Саш… Просто поїдь, будь ласка…

Та я вже хапаю її за плечі. змушую дивитися мені в очі.

— Ти — моя. Запам’ятай це назавжди.

❃❃❃❃❃

Той, хто любив по-справжньому, розуміє: це почуття не має минулого часу. Питання лише в тому, що однієї любові, щоб бути разом, не завжди буває достатньо.

У нашому випадку возз’єднання неможливе.

Ми одне для одного — смерть.

І навіть цього недостатньо, щоб тримати нас на відстані вічно.

❃❃❃❃❃

Передісторія в книзі «Люби мене».