— Що ти тут робиш? — шелестить злякано. — Ти порушуєш договір!
— Ти порушила його першою, — різко відповідаю я.
— Так… Пробач…
— Пробач? — задихаюся від люті. — Ти, маму твою… знову перевернула мій світ! І тепер… Хочу тобі кое-що нагадати.
— Не треба… Не треба, Саш… Просто поїдь, будь ласка…
Та я вже хапаю її за плечі. змушую дивитися мені в очі.
— Ти — моя. Запам’ятай це назавжди.
❃❃❃❃❃
Той, хто любив по-справжньому, розуміє: це почуття не має минулого часу. Питання лише в тому, що однієї любові, щоб бути разом, не завжди буває достатньо.
У нашому випадку возз’єднання неможливе.
Ми одне для одного — смерть.
І навіть цього недостатньо, щоб тримати нас на відстані вічно.
❃❃❃❃❃
Передісторія в книзі «Люби мене».