Завдання — вижити!

День не склався з самого початку. Земля аж ніяк не хотіла тішити Олексія гарними знахідками — суцільне сміття! Наскрізь набиті гільзи, осколки, пробки… Та ще й дощ пішов. Коли чоботи ковзнули по мокрому листю, копач навіть не припускав, що падіння з пагорба завершиться для нього в далекому 1941 році — в лісах під Ровно, які вже були в глибокому тилу наступальної німецької армії. Що робити? Прориватися крізь лінію фронту до своїх? Дійти до Верховного головнокомандувача й розповісти про майбутнє? Чи залишитися тут, у лісі, і, обравши шлях партизана, постаратися зробити все для Перемоги? Олексій обрав другий шлях, поставивши собі завдання — вижити.