Тихі, примарні селища глухої тайги, яких не знайти на жодній мапі. Твари́ни, здатні виглядати як люди. Давні менкви й кули, що ведуть мандрівників назавжди. Перед вами не просто страшні історії — це етно-хорор, напитаний уральськими переказами та холодом первозданного лісу.
У цій книзі зібрано оповідання, від яких важко відірватися: про дивні поселення, загублені в непрохідній тайзі. Хто мешкає в місцях, ніби викреслених із світу — звичайні люди чи ті, хто лише удає їх? Може, в нетрях ховаються менкви й кули, що заманюють випадкових мандрівників туди, звідки вже не повертаються? І що приховується за вражаючою довголітністю місцевих жителів?
Історії химерно переплітаються, перегукуючись із уральськими легендами. Текст пронизаний таємницею, подекуди з по-справжньому тривожною атмосферою. Долі героїв сходяться там, де цього зовсім не чекаєш. А раптом саме так непомітно тягнуться нитки, що зв’язують нас із давно забутим минулим?
Це не просто збірка — це етно-хорор, який відводить у глибини уральської тайги та до її господарів, чиї голоси під сінню давніх дерев і досі звернені до нащадків.