Кажуть, що через світи Темногор’я ведуть три шляхи: світлий, темний і сірий. Обравши шлях і пройшовши його до кінця, здійсниш свою заповітну мрію — навіть якщо вона здається нездійсненною. Однак здолати цю дорогу можна лише утрьох.
У другій книзі трилогії «Темногор’я» Лади Кутузової на шлях стають три нові мандрівники між світами, три вигнанці: прибулець, красуня й поет. Юний Приш — збирач яблук із Яблоневої долини; Мёнґере — цариця Золотого міста, дочка лунного дракона. І з ними поет на ім’я Гліб, який потрапив у Темногор’я з якихось зовсім уже не відомих країв. Гравці зайняли свої місця: кожен шукає свого — і тепер усе залежить лише від них.
Чи зможуть вони дійти до веселки, не втративши один одного і самих себе дорогою? Який шлях вони оберуть? Тим часом ходять чутки, що ніби існує ще один загадковий шлях, який веде крізь світи Темногор’я до веселки — безбарвний. Але про нього ніхто толком нічого не знає…