Кажуть, що через світи Темногор’я ведуть три шляхи: світлий, темний і сірий. Обравши шлях і пройшовши його до кінця, здійсниш своє заповітне бажання — навіть якщо воно здається нездійсненним. Та подолати цю дорогу можна лише втрьох. У другій книзі трилогії «Темногор’я» Лади Кутузової на шлях стають троє нових мандрівників між світами, троє вигнанців: прибулець, красуня й поет. Юний Приш, збирач яблук з Яблоневої долини; Мёнгере, цариця Золотого міста, донька місячного дракона. А разом із ними — поет на ім’я Гліб, який потрапив у Темногор’я з якихось зовсім невідомих країв. Гравці зайняли свої місця: кожен шукає власного, і тепер усе залежить тільки від них. Чи зуміють вони дійти до веселки, не втративши одне одного й самих себе дорогою? Який шлях вони оберуть? Тим часом ходять чутки, що нібито крізь світи Темногор’я до веселки веде ще один загадковий шлях — безбарвний. Але про нього ніхто нічого толком не знає…