Неможливо зібрати серце, розбите вздовж і впоперек, щодня наштовхуючись на минуле. Кожен уламок із пронизливим болем вгризається в душу, нагадуючи про те, що хочеться забути найбільше. Прагнучи зробити новий крок — ти повертаєшся на лінію старту, відчайдушно намагаєшся почати знову. Лише одне ім’я буде ходити тінню поруч. Лише воно палитиме кров і мучитиме зсередини. Лише його повернення в життя може вилікувати й подарувати шанс на порятунок. Постукати в зачинені двері — зовсім не слабкість, а сила. Кохання — це те, заради чого варто боротися.