Буває й так... Нахилився, щоб зрізати гриб, розігнувся — і все… ти вже зовсім в іншому місці. Не в Підмосков’ї, а взагалі в якихось невідомих горах. Не доля, а просто анекдот: спустився з гір по сіль — а тебе забрали в армію. На чужу війну в чужому світі, де немає двигунів внутрішнього згоряння, а навіть дирижаблі літають на парових машинах. У таких умовах доводиться виживати студентові Тимірязєвської сільгоспакадемії Савві Кобчику. За місцевими мірками — неграмотному, не навченому солдату зі страхітливими ідеями.