Postріл у кімнаті звучить зовсім інакше, ніж на вулиці.
У лісі, а тим більше в полі, він швидко розчиняється, перетворюючись на майже смішну ляскітку.
Ручками хлоп, хлоп, хлоп
Ніжками топ, топ, топ
Весело покрутимося
Ой, як славно трудимося!
Але й ця ляскітка розлітається далеко. Інша справа — палити в замкненому просторі: там звук — різкий, короткий і оглушливо потужний. Бах! Ніби крихітна гармата. Він б’ється об стіни, знову й знову відскакує від однієї до іншої, нарощуючи луна — важке, гулке, гучне. Порожня кімната з голими стінами чудово підсилює й розтягує удар: накладаються відбиття, виникають інтерференції та всяка інша акустична гидота. Тому постріл чути по всій будівлі — якщо тільки у вас не бездоганна звукоізоляція, як у студії звукозапису.
Нікіта вистрілив зі свого «Макарова».
У повітрі потягло гірким порохом.