Так, я живу з лікування й не соромлюся цього. І що з того, що колись я досяг інших висот? Усе це вже стирається з пам’яті, але не знання й уміння. Вони зі мною, і я їх удосконалюю. Звісно, в імперії не все легко й просто. Я використовую не лише скальпель і лікувальні руни. Я готовий махнути й шаблею — на дуелі можу пустити кулю прямо ворогу в лоб. А інколи мої дії приводять цілителів у здивування. За друзів я встану горою й живота свого не пошкодую. Не вдарю обличчям у багнюку й перед вищим світом. З гідністю закручу в танці ту чи іншу даму. Ніщо людське мені не чуже. Обрана професія приносить задоволення, і я цьому неймовірно радий. Я вже здобув упевненість у завтрашньому дні. З’явилися друзі й, напевно, недруги. Імперію штормить і зсередини, і ззовні, але поки що це стосується мене лише опосередковано. Але навіть у такому випадку я намагаюся робити все, щоб залишатися самим собою. Зате вже однозначно можу сказати: я себе знайшов, перед складнощами не спасую й не відступлю…