Восьмир'я. Книга 8. Живе серце

Після звільнення Маркуса Віка разом із друзями поспішає покинути столицю, де панує хаос. Майже всі уламки Серця Восьмир’я вже зібрані — бракує лише кількох, і Віка знає, у кого вони: у лицарів Тумар’я. Ось тільки отримати їх буде значно складніше, ніж здається. Остання надія — Маркус, який став новим королем: чи зможе він умовити лицарів віддати відсутні частини Серця? І головне — чи вдасться нарешті з’єднати їх воєдино, якщо раніше цього не вдавалося нікому?

Можливо, Серцю потрібен не просто збір уламків, а особливий обряд — або місце, наповнене правильною силою. Легенди кажуть, що у Восьмир’ї є куточок, де живе справжнє щастя, і там Серце просто зобов’язане ожити. Та шлях туди вимагатиме нового переходу через Тумар’я й ціни, до якої Віка не була готова: доведеться пожертвувати найдорожчим. І навіть цього може бути замало — з обох боків уже рухаються армії, готові зійтися в смертельній битві. Ванілька вперше покидає свою господиню, а довгоочікувана зустріч із мамою й досі залишається недосяжною…

«Живе серце» — заключна книга циклу про Восьмир’я. «Восьмир’я» — фентезі про дружбу й зраду, мрії та щирість, магічні артефакти й небезпечні пригоди для читачів 6–12 років.