Людина — великий майстер сама створювати собі проблеми. А щоб жити щасливо, достатньо зрозуміти одне: усі свої труднощі ти організувала особисто. Саме так сталося з Тасією Жуковою. Вона звернулася до агентства Макса Вульфа з проханням знайти її маму.
Та нібито полетіла за кордон, де їй запропонували роботу в театрі й зйомки в кіно, коли Тасіії було чотирнадцять. У дівчинки залишилася няня, особистий педіатр, квартира в центрі міста й розкішна дача. Довгі роки мама надсилала листівки на свята й дорогі подарунки. Нещодавно няня померла, а доросла Тасія лишилася сама й хоче зрозуміти, де її мама й чому досі не повернулася.
Лампа й Вульф погоджуються допомогти Жуковій — і що ж вони з’ясовують? Що сама Тасія Михайлівна Жукова померла багато років тому від дифтериту, коли їй ледь виповнилося дванадцять місяців!
Євлампія та Макс виявилися втягнутими в чужу погану гру, розслідування мало не зайшло в глухий кут, але врешті клубок розплутали…
Романової постаралася забути цей досвід, як страшний сон. Адже якщо не хочеш, щоб твоє життя пішло шкереберть, ніколи не спілкуйся з тими, хто вже пустив під укіс власне життя.
Дар’я Донцова — найпопулярніший і найпотрібніший автор у нашій країні, улюблениця мільйонів читачів. У Росії продано понад 200 мільйонів екземплярів її книг. Її творчість наповнює серця й душі світлом, оптимізмом, радістю й упевненістю в завтрашньому дні!
«Донцова неймовірна трудівниця! Я не знаю жодного іншого письменника, який стільки працював би. Я ставлюся до неї з повагою, як до зразка письменницької працьовитості. Жінкам потрібна психологічна підтримка, і вони отримують її від Донцової. Я й сама свого часу прочитала кілька романів Донцової. Її читають дуже різні люди. І дуже зайняті бізнес-леді, щоб на якийсь час вимкнути голову, і домогосподарки, у яких є перерва 15—20 хвилин між “відвезти-забрати дітей”». — Галина Юзефович, літературний критик.