Деякі містифікації та фальсифікації так виразно демонструють суспільству ницю натуру їхніх створювачів, що стає і сумно, і страшно за людей та їхнє майбутнє. Не треба бути генієм, щоб вкрасти чужий твір, знищити безліч життів або довести світ до катастрофи. Століття існування людства накопичили безліч нерозкритих обманів, підступних замін і жорстоких провокацій. Та все ж містифікація як жанр сповнена несподіванок і відкриттів. Якщо сприймати її лише як предмет творчості, вона захоплює й заражає. Що ще так здатне перевіряти та виявляти людські гідності й вади, як не містифікація?
Великий Пушкін, наприклад, зовсім не ображався на Меріме за його розіграш. До того ж талановита містифікація інколи зближує людей, які бувають абсолютно різними — як, наприклад, група авторів роману-буриме «Великі пожежі». Створюйте творчі містифікації, грайте в них і пропонуйте грати іншим! Адже гра — основа розвитку світу.