Офіцер російського спецназу Олексій, перебуваючи у службовому відрядженні в Сирії, підривається на фугасі й потрапляє в 18 століття — у тіло «недоросля», п’ятнадцятирічного сина поміщика Єгорова. Альошка, за традиціями свого часу приписаний до гвардійського полку й уже має унтер-офіцерський чин, живе в батьківському маєтку, а своє перше офіцерське звання має чекати понад рік. У цей час Російська імперія веде запеклу війну з Річчю Посполитою та Османською імперією. Батько Альошеньки, відставний єлизаветинський офіцер, передає йому свій штуцер — трофей, привезений після семирічної війни з Пруссією. Саме з цією нарізною та далекобійною зброєю юний унтер-офіцер Льошка Єгоров вирушає до Першої російської армії на Дунай.