Вбивство і неупокоєні духи
13 год. 42 хв.
Мова
російська
Автор
Робертсон Девіс
Автор
Робертсон Девіс
Читець
Сергій Кірсанов
Читець
Сергій Кірсанов
Робертсон Девіс — найбільший канадський письменник, майстер сюжетних хитросплетінь і загадок, один із найкращих оповідачів англомовної словесності. Його «Дептфордську трилогію» («П’ятий персонаж», «Мантикора», «Світ чудес») визнали початком «канадського прориву» у світовій літературі. Він потрапляв у шорт-лист Букера (з романом «Що в кістках закладено» з «Корнишської трилогії»), був удостоєний головної канадської літературної нагороди — Премії генерал-губернатора, а наприкінці життя мало не отримав Нобелівську премію, але, навіть назавжди залишившись серед претендентів, здобув статус світового класика.
«Друкарі з досвіду знаходять, що одне Убивство коштує двох Монстрів і не менш трьох Неупокоєних Духів, — писав англійський сатирик XVII століття Семюел Батлер. — Але якщо до Убивства додаються Неупокоєні Духи, жодна інша Повість з цим не зрівняється». І герою цього роману належить перевірити цю мудру думку на власному досвіді: саме неупокоєним духом стає вже в перших рядках Коннор Гілмартін, редактор відділу культури в газеті «Голос», заставши дружину в ліжку з коханцем і отримавши від того (свого підлеглого, театрального критика) дубинкою по голові. А потім якийсь невідомий уводить душу Коннора спершу «у вісімнадцяте століття, яке за масштабами всієї історії людства було практично вчора», — і на цьому не зупиняється; і ось уже «фірмова девісова машина часу розгортає перед нами барвисті картини минулого, сповнені чудес і бешкету» (The Los Angeles Times Book Review). Але чому ж Коннору відкриваються картини з життя власних предків і до чого тут церква під назвою «Товариство Еммануїла Сведенборга, учёного і провидця»?
«Друкарі з досвіду знаходять, що одне Убивство коштує двох Монстрів і не менш трьох Неупокоєних Духів, — писав англійський сатирик XVII століття Семюел Батлер. — Але якщо до Убивства додаються Неупокоєні Духи, жодна інша Повість з цим не зрівняється». І герою цього роману належить перевірити цю мудру думку на власному досвіді: саме неупокоєним духом стає вже в перших рядках Коннор Гілмартін, редактор відділу культури в газеті «Голос», заставши дружину в ліжку з коханцем і отримавши від того (свого підлеглого, театрального критика) дубинкою по голові. А потім якийсь невідомий уводить душу Коннора спершу «у вісімнадцяте століття, яке за масштабами всієї історії людства було практично вчора», — і на цьому не зупиняється; і ось уже «фірмова девісова машина часу розгортає перед нами барвисті картини минулого, сповнені чудес і бешкету» (The Los Angeles Times Book Review). Але чому ж Коннору відкриваються картини з життя власних предків і до чого тут церква під назвою «Товариство Еммануїла Сведенборга, учёного і провидця»?
02:29
001
04:43
002
00:47
003
05:45
004
01:50
005
08:53
006
03:23
007
05:32
008
01:08
009
12:15
010
11:03
011
06:00
012
04:02
013
07:53
014
09:37
015
00:46
016
05:22
017
05:09
018
10:20
019
11:25
020
06:16
021
05:06
022
11:06
023
03:36
024
02:43
025
03:33
026
02:15
027
07:28
028
04:07
029
02:07
030
06:35
031
05:20
032
13:15
033
06:38
034
01:47
035
01:38
036
03:29
037
07:38
038
09:05
039
12:42
040
07:24
041
02:53
042
17:34
043
02:06
044
09:43
045
13:50
046
04:36
047
03:09
048
05:31
049
08:29
050
07:16
051
11:40
052
05:22
053
04:08
054
06:32
055
05:16
056
01:10
057
06:08
058
15:19
059
09:02
060
15:38
061
01:04
062
10:11
063
14:09
064
06:17
065
02:37
066
06:10
067
10:46
068
01:55
069
05:48
070
08:58
071
03:01
072
06:11
073
05:40
074
08:44
075
05:20
076
01:41
077
01:39
078
11:16
079
10:40
080
17:45
081
03:09
082
28:28
083
33:31
084
06:25
085
06:09
086
05:46
087
03:46
088
04:39
089
05:43
090
05:13
091
04:57
092
14:06
093
04:26
094
14:43
095
20:56
096
07:53
097
09:25
098
08:30
099
12:40
100
00:16
101
05:11
102
05:17
103
07:20
104
09:18
105
04:44
106
20:33
107
09:21
108
18:42
109
03:51
110
