У золоті часи детективного жанру великими іменами були Агата Крісті, Г. К. Честертон, Г. Мітчелл та багато інших. Але особливе місце належить Джону Діксону Карру (1906–1977). У його творах, таких як «Вбивство в запертiй кімнаті», немає місця скаженій погоні чи перестрілкам — натомість коло підозрюваних максимально обмежене. Карр залучає читача в майстерну гру, використовуючи пастки, хибні підказки, обманні ходи та тонкі натяки, пропонуючи йому долучитися до розгадування хитромудрої головоломки. Його роман «Вбивства в чумному дворі», виданий під псевдонімом Картер Діксон, відкриває серію книжок про чудового сера Генрі Меррівейла — чарівного, ексцентричного слідчого, який став одним із найнеординарніших персонажів детективної літератури. У старовинній садибі Плейг-Корт, де під час чуми 1665 року було поховано ката, відбуваються вбивства, такі вишукані, що розгадати їх може лише сер Генрі Меррівейл.