Притулок. Книга сьома

Маленько-непомітно закінчується літо, а життя в Убежищі та його околицях іде своїм чередом. Канікули й відпустки, літній відпочинок і роботи на городі — усі зайняті своїми справами, але… завжди бувають люди, яким мало просто жити своїм життям — хліба не годуй, дай тільки командувати тими, хто поруч! Зняти дачу й почати встановлювати в околицях свої правила? Для когось це буденність! Адже всі тільки й чекають, коли ж до них прийдуть і розкажуть, як вони погано та неправильно жили, і як їм терміново потрібно переробити своє життя. Саме такі люди й приїхали в Убежище. Ну хто до нас із повчаннями та хамством, той… сам винен!
Незвані гості — явище відоме й знайоме всім. Зазвичай вони приїжджають не просто без запрошення, а ще й одразу намагаються стати господарями та командувати від душі! Позбутися таких буває доволі непросто, але тут упоралися й із не такими. За допомогою Людмили, кота Федора, дружнього загону щурів, Мішки й Пашки та Поліни незваним гостям доведеться покинути Убежище.