Ти ж відьма!

Кожен мешканець Світлої імперії знає: Хеллвіль належить їм.

Кожен мешканець Темних земель переконаний — містечко на околиці боліт, Хеллвіль — їхнє. І крапка.

А що думають про це самі хеллвільці? Їм і розмірковувати нема коли: справ повно. То стрига бавиться на кілках, то гулями на цвинтарі наводять страх на добропорядних городян, а то й зовсім — чорна відьма горить на біс третій раз за осінь. І ніяк її, цю відьмачу бісовину, не можуть спалити до кінця!

А все тому, що у святого отця план по спаленню відьом палає хіба що сильніше, ніж язики інквізиторського вогню під ногами тієї самої мерзотної Магди Фокс. От і доводиться Божому служителю платити бісовині цілим золотом за кожне спалення, щоб не порушувати звітність. Та є маленька перешкода: Магда — магиня зі світлим даром, просто майстерно маскується. Але навіщо?

Саме цим питанням і зацікавився один опальний чорнокнижник, засланий у Хеллвіль Темним Володарем. І тут з’ясовується: у Хеллвілі все не так, як здається на перший погляд. Навіть пані Ейта, господиня Безумства, має там усі шанси зійти з розуму.