Коли я познайомився з Бистровою, я був ще зеленим солдатом, а вона — моїм інструктором зі спеціальної підготовки. І, до того ж, найкрасивішою жінкою з усіх, яких я коли-небудь бачив. Не дивно, що я закохався, як дурень. Як з’ясувалося — це не лікується. І хай із того часу багато що змінилося — я став впливовою фігурою в розвідструктурах, завів зв’язки й авторитет, а мене так само клинить на ній. І не залишає думка взяти її без запиту. Просто тому, що з нещодавніх пір вона в мене в руках.