— Ти хочеш сказати, що це — моя донька? — Принаймні за документами.
— Як це можливо? Ти не забув, що ми з Іркою в розлученні?!
— Так, але за законом їй було триста днів, щоб записати дитину на тебе. І за термінами все сходиться.
— А те, що вагітність триває двісті вісімдесят днів, нікого не хвилює?! — зірвався Артем на адвоката, який загалом ні в чому не був винен.
— Як варіант, ти можеш оскаржити факт батьківства через суд.
— А до цих пір що мені робити?
— А до цих пір… враховуючи, що мати дитини мертва, ти несеш за неї повну відповідальність.