Весна 1943 року. За кілька зимових місяців були розгромлені угруповання німецьких армій «Південь» і «Північ» — і завжди на вістрі головного удару була Гвардійська танкова бригада під командуванням Леоніда Брежнєва. Але успіхи Червоної Армії не дають спокою нашим «західним партнерам» — Англія й Туреччина виступають на боці сильно побитої Німеччини. На фронт цілими дивізіями женять французів, бельгійців, голландців, датчан та інших європейців.
Та війська Радянського Союзу вже не зупинити — відчувши смак перемоги, наші солдати рвуть у клоччя той поспіхом зібраний проти них «західний інтернаціонал». Після капітуляції Швеції Ставка Верховного головнокомандування доручає генерал-лейтенантові Брежнєву готувати операцію з захоплення Стамбула.