Минуло два роки від тріумфального повернення Федора Олексійовича до Москви. Точніше — нашого сучасника в тілі царя. За цей час зроблено дуже багато. І переселенець може пишатися здійсненим. Передусім запрацювала транзитна торгівля по Волзі, розпочалися розробки кольорових металів на Уралі. Також відкриваються нові мануфактури, покликані забезпечити потреби Росії в сукні, що закуповується за кордоном. Є успіхи й на дипломатичній ниві. Країна досі не втягнулася у великі війни та уклала мирний договір із Польщею.
Але вороги не дрімають, як і нейтральні країни, які потрібні Росії для розв’язання власних проблем. Це звичайна політика, де наш герой поки що успішно лавірує.
Однак є одна проблема. Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно. Чи вдасться переселенцю уникнути цієї напасті?