Аладановим зачитувалися. Один із його друзів, письменник Борис Зайцев, свідчить: вони з дружиною розірвали нову книгу Аладнанова, щоб читати наперегонки. У Радянському Союзі його книги були під забороною, але в інших країнах їх переклали на 24 мови, включно з бенгалі. Він прожив 70 років, які діляться на дві рівні частини: перші 35 — пошук свого покликання, другі 35 — напружена творча праця. Це був один із найерудованіших людей передреволюційного покоління, працював не лише в літературі та публіцистиці, а регулярно випускав наукові праці з хімії. Він ніколи не писав «з голови», міцно спирався на документи. Відзначався феноменальною пам’яттю: пам’ятав історичні будівлі різних міст, герби аристократичних прізвищ, перипетії забутих битв. Дебют Алданова в художній прозі відбувся у Франції в 1921 році, і письменника одразу помітили. До сторіччя від дня смерті Наполеона він приурочив публікацію своєї повісті «Свята Олена, маленький острів». Твір, написаний так жваво й талановито, та ще й такий доречний, викликав справжній читацький інтерес. Загальне ставлення до нього публіки висловлює лист, надісланий письменнику І. Є. Рєпіним: «Ах, яка це книга! Як шкода, що я не вмію накидати образів з прочитаного… Та ваші герої — це живі люди: вони з’являються так несподівано, в таких неймовірних поворотах і таких невловимих тонах, що схопити це — геніальна творчість… Ваш обожнювач Ілля Рєпін».
І ось, майже через сто років після виходу повісті «Свята Олена, маленький острів», яка багато в чому визначала подальшу творчу долю Марка Алданова, у вас є можливість познайомитися з аудіоверсією цього легендарного твору.