Тетяна Гармаш-Роффе чудово знає, що таке детектив як мистецтво! Театральний критик, вона вміє вибудовувати діалоги й драматургію почуттів. Неординарна особистість, вона дарує частину своєї харизми персонажам.
«…Мене знайшли в квартирі сусідки, всю в крові, поруч із її мертвим тілом. За словами поліцейських, убила її я. Причому в стані алкогольного сп’яніння. Але я нічого не пам’ятаю. Останнє, що збереглося в моїй пам’яті, — це вечір із чоловіком у ресторані, ми пили шампанське. Від нього свідомість затуманилась, і я не уявляю, що сталося потім. Мені нема що сказати на свій захист. Знаю тільки одне: я не могла вбити. І все ж усі докази проти мене. Я впевнена: сталося якась жахлива непорозуміння. Тільки мені ніхто не вірить, і поліція не збирається шукати далі. Тепер на мене чекає величезний строк. Сподіваюся, ви вважатимете можливим взятися за мою справу. Вона виглядає безнадійною, розумію. Але все ж благаю вас, Алексію Андрійовичу — ні, умоляю!!! — хоча б спробуйте допомогти мені. За відгуками, немає такої загадки, яку ви б не розгадали. Ви моя остання надія…»