Раван завжди відчував, що його призначення — стати вовком. Він провів безліч ритуалів і випробував усі методи, але марно. Община давно розчарувалася в ньому: дивиться підозріло і більше не вірить у його приховану вовчу природу. Та Раван не втрачає надії. Поголос каже, що в лісі живуть люти — істоти наполовину люди, наполовину вовки; може, вони допоможуть йому здобути омріяну здатність перетворюватися на вовка? Але як їх знайти…
Бая завжди була впевнена: не варто спілкуватися з людьми без нагальної потреби й не показуйся їм у людській подобі — інакше будуть проблеми. Але її зацікавив один хлопець, який уночі в лісі виконував кумедний і незграбний обряд — це навіть розсмішило її. «У лісі ти знайдеш усе, що шукаєш», як кажуть люти.
Однак життя серед вовків раптом виявляється дуже далеким від казки…
1. Головний герой зовсім не «обраний», хоча одержимо цього прагне. 2. Історія про те, як не загубити себе в вирі власних страхів і честолюбства, як відрізнити власні бажання від нав’язаних суспільством. 3. Усі мешканці магічного лісу — від вовколаків до Хазяїна (лєшого) — глибоко пов’язані зі слов’янською міфологією і є не просто набором магічних істот для антуражу, а єдиним організмом, важливим для атмосфери та сюжету. 4. Гумор, харизматичні другорядні персонажі та здатність головних героїв сміятися над собою — навіть у найсерйозніших ситуаціях. 5. Мова оповіді проста, але стилізована, з елементами застарілої лексики, що створює темну й таємничу атмосферу могутнього слов’янського лісу.