Казки старого Вільнюса

У центрі міста Вільнюса рівно сто вісім вулиць. І якщо ходити ними досить довго, тобто майже щодня протягом кількох років, на деяких вулицях можна стати свідком дивовижних історій. А на деяких — навіть їхнім учасником.

У подібних випадках, я знаю, зазвичай кажуть, мовляв, такі історії, звісно ж, могли б статися де завгодно. Але ми цього стверджувати не станемо — навіщо ж обманювати людей? Ні вже, ці історії могли трапитися тільки в нас, у Вільнюсі. І лише гуляючи вулицями тутешнього Старого Міста, можна було спершу їх почути, а потім записати.

До цієї книги увійшли лише двадцять чотири історії. Ну, як то кажуть, лихо почати.

Вільнюс — одне з найкрасивіших і найтичудернацькіших міст Європи, він вражає своєю гармонією, спокоєм і таємничістю. Про це не з чуток знає Макс Фрай, який живе тут уже 7 років. Ніхто не покаже і не розповість про місто краще, ніж його місцевий житель, який щодня ходить його бруківкою, сидить у його кав’ярнях і торгується на його ринку. Тепер у вас є можливість здійснити таку екскурсію з улюбленим автором і побачити це місто його очима. На допомогу уяві читача приходять фотографії міста, зроблені самим автором.

«Казки старого Вільнюса» — це калейдоскоп хвилюючих і дивних історій, легенд і загадок, головний герой яких — місто. У Вільнюсі Макса Фрая п’ють каву, малюють крейдою, грають у нарди, мріють, вигадують птахів із паперових пакетів — словом, роблять усе те, за що багато хто давно і щиро любить його книги.

Цього разу герої п’ють не камру, а каву, і бруківка під їхніми ногами — не переливчасті кольорові камінці Ехо, а камені Старого Міста, а замість Хурона — річечка зі смішною назвою Вільняле. Але саме тому чарівність цієї книги і цих фотографій ще сильніша й привабливіша — адже вперше чарівний світ Макса Фрая набуває зримого втілення.

Подарункове оформлення книги, фотографії та безліч дивовижних і топографічно точних відомостей про одну з найкрасивіших столиць Європи роблять її чудовим подарунком.