Серце Проклятого

«Літак з’явився над дорогою раптово. Він летів якимось дивним чином, так не повинні літати літаки, окреслюючи широку дугу на висоті не більше двадцяти метрів, лівим крилом уперед.
І сам літак мав незвичний вигляд, тьмяне, “порожнє” розфарбування, але силуетом був не схожий на стрімкий винищувач, а радше на розгодованого горбатого комара, який кружляє сплячого туриста, підшукуючи місце, щоб продовжити бенкет. Багатотонна туша рухалася повільно, плюючи на аеродинамічні коефіцієнти, підйомну силу й закон тяжіння — такий гігант не міг би триматися в повітрі на малих висотах і за надмалих швидкостей, а все-таки тримався! Але повільність польоту була уявною, а пікап і його переслідувачі їхали дорогою зі швидкістю близько ста кілометрів на годину; літак рухався паралельно їм, ніби розглядаючи те, що відбувається внизу…»