Зроблено з любов'ю

Та чортова дівка!

Вона ввалилася в мій кабінет із тією ж безцеремонністю, з якою, звикла топтати життя.

— Кириле Андрійович, добрий день! — нахабна бестія широко посміхнулася.

Був добрий… Поки на нього не обрушилася чудовиськова напасть…

Маленька й витончена, наче фарфорова лялька. Тільки мені вже відомо, як оманливо може бути зовнішність. У ніжному ангельському образі — лагідність і покірність, а в її чорних очах чортенята влаштовують рок-н-рол.

Навіщо вона знову тут? Я навіть не наважуюся будувати припущення й терпляче чекаю на погані новини…