Щастя раптом… в тиші… постукало…
Та ні. Щастя герцога Кернського не стало стукати у двері. Воно залізло в вікно. Просто коли щастя стоїть на порозі, людина може не повірити й прогнати його. Хочеш не хочеш — доведеться прийняти. Годуй, люби, чеши й гладь. І якщо в тебе є бодай трохи розуму — зроби все, щоб воно нікуди не зникло.