Він — батько дитини моєї сестри, яка загинула; успішний бізнесмен. Зник, не здогадуючись про її вагітність. Через 4 роки він увірвався в наше життя, але мама його сина тепер — я. Якщо він зрозуміє, чия це дитина, він забере її в мене. Однієї ночі було досить, щоб усе змінити. Він хоче моєї покірності. Я його ненавиджу. Наш малюк, якого я ношу під серцем, став для мене несподіванкою, а для нього — ще одним секретом… — Ти приховала від мене правду про сина. Думала, зійде з рук? — Він не твій! Він мій! Ти не маєш на нього жодного права! — Ти помиляєшся, — скалиться він усмішкою, від якої не віє добром. — Я висуваю тобі лише одну умову, Яно. Раджу погодитися, інакше ти пошкодуєш, що стала на моєму шляху.