Справа не в тому, що у столиці Кітежа приїжджих зовсім не раді. Навпаки. Раді. Якщо люди порядні. Та з’явилася княгиня Волкова ні з того ні з сього, та ще й із нею — провінційні купці, які не відають місцевих порядків; проклятий князь; княжна, колись — княжич; відьмак; і чотири десятки котиків, яких треба влаштувати в турботливі руки. І це ще без урахування свейських перевертнів, барона з сімейними проблемами та іншого випадкового чи не дуже люду. Тож столиця притихла: придивляється до незваних гостей, які щойно прибули, а вже намагаються підпалити хутір чесної вдови, повісити людоловів, а гідних людей ввести в задум і сумніви. Загалом, жодного від них спокою. Нагурялись тут!