Прощавай, моя красуне

9 год. 39 хв.

Мова російська

Автор Реймонд Чандлер

Його звати — Філіп Марлоу. Він працює приватним детективом. Він не шукає собі пригод — вони самі знаходять його. Як того прекрасного березневого дня, коли він лише нагадав одному здорованю, що за випивку треба платити.
«Може, ти й у чомусь правий, — відповів здоровань, — але я б на твоєму місці не став надто наполягати». І його тверда рука поплескала по револьверу…
Але їхні шляхи ще перетнуться. Бо вони шукають одну й ту саму красуню.
Він високий, сильний, нікому не дає спуску. Будь-які побої обходяться для нього без серйозних наслідків. Він хоробрий, але не надто розсудливий — він нерідко йде до небезпечних злочинців без зброї, і ті звіряче його б’ють, але через день-два він знову цілий і неушкоджений і знову ризикує так зухвало, що аж дух захоплює. Він може поглинати алкоголь у неймовірних кількостях. У ящику столу в нього завжди припасована пляшка віскі, і він неодмінно дістає її, коли хтось загляне до його контори або коли йому нема чого робити.

1. Вічний сон (у виконанні Євгеній Терновський) 2. Прощавай, моя красуне 6. Довге прощання (у виконанні Володимир Шевяков) 9. Дві перлини (Золоті рибки) (у виконанні В'ячеслав Герасимов)