Прокляте залізо, частина 2

Демони з віку в вік рвуться в душі людей із сірого провалля, в якому ніколи нічого не відбувалося і ніколи нічого не відбуватиметься… Екзорцисти й кати молитвами та вогнем рятують душі одержимих і виганяють нечисть назад у пустоту, яка їх породила…

Так було від самого створення світу, і так має бути до кінця його днів. Але з’явилася людина, здатна повелівати демонам, наче вони були її власними васалами. І нова єресь рознеслася містами, як чума. І піднялися одержимі під знамена монарха-відступника. І виявилося, що старі договори та обітниці забуті, а в повітрі запахло великою війною. Війною, в якій отрута й кинджали важитимуть не менше, ніж армії та фортецькі стіни. Війною всіх проти всіх.

Яке, запитаєте ви, має це все відношення до Себастьяна Марта?

Йому не варто було братися за вигнання демонів — і тільки.