Біси з віку у вік рвуться в душі людей із сірої Безодні, в якій ніколи нічого не відбувалося і ніколи нічого відбуватися не буде. Екзорцисти та екзекутори молитвами й вогнем рятують душі біснуватих, виганяючи нечистих назад у породжену ними порожнечу.
Так було від самого створення світу і так мало бути до кінця його днів.
Але з'явилася людина, здатна керувати бісами, немов власними васалами. І розійшлася подібно до чуми по містах нова єресь. І встали одержимі під знамена монарха-відступника. І виявилися забуті старі договори та обіти, а в повітрі запахло великою війною. Війною, в якій отрута і кинджали будуть значити не менше, ніж армії і фортечні стіни. Війною всіх проти всіх.
Яке, запитаєте ви, відношення до цього має Себастьян Март?
Не варто було йому братися за вигнання бісів, і все тут.