Лише опинившись на дні ями, починаєш цінувати сонце… Лише вмираючи — починаєш цінувати все прояви життя… Лише втративши… Та це все нісенітниця! Відмовки для лінивих і жалюгідних. Я любив своє життя. У мене було прекрасне життя! Наречена, люблячі батьки, сестра й крихітна племінниця, в яку я душі не чув. Справа всього мого життя теж приносила задоволення. Якщо я й не був найщасливішою людиною у світі, то принаймні був десь поряд. А зараз що? Скіл, монстр і… смерть.
Помилка! Починається випробування пробудження!