Лише опинившись на дні ями, починаєш цінувати сонце… Лише вмираючи — починаєш цінувати всі прояви життя… Лише втративши… Та чорт знає що все це! Відмовки для лінивих і жалюгідних. Я любив своє життя. У мене було чудове життя! Наречена, люблячі батьки, сестра й крихітна племінниця, в якій я душі не чаяв. Справа всього мого життя теж приносила задоволення. Я, якщо й не був найщасливішою людиною у світі, то принаймні був десь поруч. А зараз що? Скіл, монстр і… смерть.
Помилка! Починається випробування пробудження!