Коли я розплющила очі, я зрозуміла: кошмар почався не на засніженій дорозі, коли ми з колишнім чоловіком потрапили в аварію, а саме зараз. Бо я отямилася в іншому світі, зв’язана, в залізній клітці. І мене везуть на власну страту… або я маю погодитися стати іграшкою похмурого герцога Моргана Ламберта, якого бояться навіть молекули повітря, і який схожий на мого чоловіка, як дві краплі води… або це і є він?