Віктор Астаф’єв (1924–2001) — видатний російський письменник, лауреат Державних премій СРСР і РРФСР. У 1942 році пішов добровольцем на фронт, у 1943 році, після закінчення піхотного училища, був відправлений на передову й до самого кінця війни залишався рядовим солдатом. На фронті був нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За відвагу».
Пережите на війні, війна, якою Віктор Астаф’єв бачив її на передовій, стали центральною темою творчості письменника. Роман «Прокляті й убиті» він наповнив неймовірною енергією, енергією спротиву передчасній смерті. Саме цим романом Астаф’єв підвів підсумок своїм роздумам про війну як про «злочин проти розуму».