Пісні мертвих солов'їв

Після короткої, але вбивчої глобальної ядерної війни 2012 року минуло понад сорок років. Арзамас-16 відбудували заново. У 2053 році це вже було місто середнього рівня з кількома підприємствами та майже дармовою робочою силою. І якщо за тиждень не обтяжливої роботи звичайний лац, тобто пересічна здорова людина, отримував двадцять монет, то мутант міг розраховувати лише на десять. Але навіть ці десять монет він мав заробляти, відпахуючи в гіпсовій шахті з ранку до ночі, щоб за п’ять років перетворитися на дрантиву, напівсліпу розвалину. Мутант на прізвисько Колекціонер, а для недоброзичливців просто Кол, не хотів ставати розвалиною, та й «горбатитися» в гіпсовій шахті не входило в його наміри. Кол волів заробляти інакше — полювати за головами, збираючи не лише «замовлення», а інколи й самих замовників. І все б нічого, якби в мисливців не було своїх мисливців — таємничих, невловимих монстрів, що мешкають у радіоактивних руїнах…