Помаранчевий портрет з цятками

Студентка Юля приїжджає в невеличке містечко на практику. Зовсім випадково вона знайомиться з хлопчиком на ім’я Фаддейка. Дуже швидко вони стають добрими друзями, хоча здається, що може бути спільного між дев’ятнадцятирічною дівчиною й одинадцятирічним хлопчиськом.

Окрім того, що Фаддейка — бешкетник, який весь час шукає пригод собі на голову, він ще й великий фантазер. Якось він розповідає Юлі дивну історію: що на Марсі живуть люди. Між двома найбільш численними марсіанськими племенами — іттами й тауринами — точиться нескінченна війна. Усі люблять казки, але чи є це казкою?

У Фаддейки «дурацкий» характер. Він не може лишатися осторонь, коли з кимось стається біда: він відчуває чужий біль як свій, відчуває зв’язок із усіма людьми. Тому п’ятикласник Фаддей Сеткін іде робити щеплення замість свого однокласника, який жахливо боїться уколів. Тому сет іттів Фа-Дейк допомагає втекти полоненому хлопчикові-таурину.

У творах Крапивіна завжди дуже сильно звучить тема вірності й зради, або тема чесності загалом. Чуйна совість Фаддейки навіть не може уявити думок про зраду! Він постійно перевіряє себе — чи він чесний, чи не зрадив самому собі? Адже зрадити себе інколи простіше й непомітніше, ніж зрадити іншого! Саме його жива совість і допомагає йому знайти відповідь у складній ситуації — що робити, коли в тебе двоє друзів? Допомогти одному — значить зрадити іншого? Або зрозуміти, що війна — це зрада своєї планети!

Фаддейка — хлопчик-підліток. Він достатньо «дорослий», щоб відрізняти добро від зла, але він усе одно залишається дитиною. А що може зробити дитина? Здійснити подвиг! Коли дорослі не можуть або не хочуть бути героями, героями мають стати діти… І на далекій планеті слово хлопчика зупинило нескінченну й безглузду війну!

Можливо, тому що діти — максималісти: вони не здатні на компроміс. Звичка до впертості притаманна всім крапивінським героям. Ми, дорослі, обтяжені досвідом життя, намагаємося згладити кути, обійти суперечності. Але хлопчиськи йдуть напряму! З цієї безкомпромісності випливає певна жорсткість. Для Фаддейки питання завжди стоїть ребром: або ти боягуз, або ні; або ти зрадник, або ні?

Мабуть, нам бракує цієї простої ясності — що третього не дано. Завжди, за будь-яких обставин, ти стоїш по один бік барикад або по інший. І хай нас постійно опитує совість дзвінким голосом одинадцятирічного хлопця!

Радіовистава за однойменною повістю Владислава Петровича Крапивіна.